Еозинофільна гранульома у кішок: характерні ознаки та лікування

Різновиди хвороби

Фахівці виділяють кілька різновидів еозинофілії. Найчастіше діагностуються такі типи захворювання:

1. Еозинофільні (індолентні) виразки. Безболісні червоно-коричневі новоутворення з характерним блиском і чіткими межами, що розташовуються на краю верхньої губи. Виразки швидко збільшуються у розмірах, досягаючи в діаметрі 2-5 мм. Уражена область опухає. У тяжких випадках ушкоджується більша частина морди тварини. Крім того, ознаки хвороби можуть бути помічені і на інших частинах тіла.
2. Бляшки. Еозинофільні бляшки у кішок можуть з`являтися будь-де, але найчастіше вони виявляються на животі. На ураженій області випадає волосся, через свербіння тварина постійно вилизує себе. Згодом запалення охоплює весь живіт.
3. Наліт, також званий алергічний дерматит. На шиї, стегнах і спині тварини з`являються почервонілі ділянки, позбавлені волосяного покриву. На цих місцях може виникнути сверблячий висип або виразки.
4. гранульома. Новоутворення у вигляді тонких, жовтувато-рожевих бляшок виникають на внутрішній поверхні стегон. Крім того, можна помітити запалені вузлики на морді та пухлини на губах та підборідді. Рідше уражаються інші частини тіла. Гранулема супроводжується сильним випаданням вовни.

Методи діагностики

Симптоми патології подібні до ряду онкологічних та дерматологічних захворювань. Поставити точний діагноз можна лише після ретельного обстеження, що включає такі заходи:

1. Огляд шкірного покриву з використанням лупи та інших пристроїв.
2. Опитування власника для з`ясування умов, у яких міститься кішка, її раціону та перенесених раніше хвороб.
3. Забір мазка з уражених поверхонь, який надалі наноситься на предметне скло, підфарбовується спеціальними речовинами і вивчається під мікроскопом. За допомогою цього методу можна визначити, якими патогенними мікроорганізмами уражена шкіра, а також перевірити концентрацію еозинофілів.
4. Аналіз крові, що дозволяє виявити ознаки запального процесу та підвищену концентрацію гранулоцитарних лейкоцитів.
5. Тести, які виявляють наявність паразитів, які можуть стати причиною інтоксикації.
6. Внутрішньошкірні проби на алергічну реакцію.
7. Біопсія. Зразки тканин забираються для дослідження на наявність ракових клітин.

Принципи терапії

Важливо пам`ятати, що еозинофільна гранульома виникає не через пошкодження шкірних покривів, а через системні реакції організму. З цієї причини застосування місцевих лікарських засобів, таких як емульсії або мазі, не дозволяє досягти бажаного ефекту. Терапія патології заснована на використанні наступних гормональних препаратів:

1. Преднізолон.
2. Дексаметазон.
3. Тріамцинолон.

Стероїди вводяться підшкірно або даються кішці у формі таблеток. Тривалість лікування не повинна перевищувати 21 день. Дозування визначається ветеринаром. Коли симптоми слабшають, дозу препарату поступово зменшують. Гормональна терапія доповнюється краплями та мазями, що знімають свербіж, антипаразитарними препаратами та вітамінними комплексами.

У тяжких випадках, коли після прийому стероїдів не настає полегшення, призначаються імуносупресори. Ці препарати пригнічують захисні реакції організму, що активізуються за наявності алергенів.

Існує кілька видів імуносупресорів:

• глюкокортикостероїди;
• інгібітори кальциневрину;
• цитостатики;
• антигістамінні засоби;
• моноклональні антитіла.

У разі виявлення імунодефіциту призначаються імунобіологічні препарати. Вони поділяються на кілька груп:

1. Отримані з живих чи вбитих бактерій, грибків, вірусів.
2. Засновані на дії антитіл.
3. Речовини рослинного походження, що мають широкий спектр активності.
4. Імуномодулятори.

Якщо патологічна зміна слизових і шкірних покривів завдає тварині сильний дискомфорт або перешкоджають нормальному прийому їжі, уражені тканини січуться. Щоб унеможливити виникнення рецидивів, хірургічне втручання необхідно поєднувати з консервативною терапією.

Догляд за хворою твариною

Кішки, у яких була виявлена ​​еозинофільна гранульома, а також тварини, що недавно видужали, потребують особливого догляду. Вихованцям необхідно давати гіпоалергенний корм, частіше мити місця їх відпочинку, щодня дезінфікувати миски. У лоток допускається класти тільки спеціальний наповнювач, що не містить ароматизаторів та барвників.

Лікування еозинофільної гранульоми у кішок передбачає включення до раціону улюбленця достатньої кількості білка, найкращим джерелом якого є куряча грудка. Навіть якщо у тварини немає глистів та бліх, її необхідно регулярно обробляти від паразитів. Побутову хімію та гігієнічні засоби варто прибрати подалі, бо для схильних до алергії котів небезпека може становити навіть їхній запах.

Щоб запобігти повторному розвитку хвороби, необхідно подбати про зміцнення імунітету вихованця, включивши до його раціону вітамінно-мінеральні добавки. Щоб не допустити укусів бліх і кліщів, треба використовувати спеціальні нашийники або наносити на шерсть інсектицидні препарати, попередньо переконавшись, що кота не має алергії на їхні діючі речовини.

При своєчасному лікуванні еозинофільна гранульома не становить небезпеки для життя кішки. Незважаючи на це, ігнорувати її симптоми не можна. З появою ознак патології необхідно негайно відвезти вихованця до ветеринару.